Із постанови П’ятого апеляційного адміністративниого суду, ключове:
«з матеріалів справи вбачається, що відповідачем до Реєстру було внесено дані про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, без складення відповідного протоколу та / або постанови про адміністративне правопорушення.
Відповідач такі обставини не спростовує.
Таким чином, відповідачем протиправно внесено до Реєстру недостовірні персональні дані про позивача, чим порушено вимоги ч.2 ст.6 Закону України «Про захист персональних даних» та вимоги статей 6, 7 і 10 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».
Також суд першої інстанції правильно відмітив, що сам факт недотримання позивачем правил військового обліку (непроходження у встановлені строки ВЛК, повідомлення недостовірних даних про місце свого фактичного проживання тощо) без складання протоколу та / або постанови про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, не є підставою для внесення до Реєстру відповідних відомостей.
За таких обставин, колегія суддів робить висновок про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задовольнити».

П`ЯТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
П О С Т А Н О В А
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
18 грудня 2025 р.м. ОдесаСправа № 400/8670/25
Перша інстанція: суддя Ярощук В.Г.,
повний текст судового рішення
складено 26.09.2025, м. Миколаїв
П`ятий апеляційний адміністративний суд у складі колегії:
головуючого судді Кравченка К.В.,судді Джабурія О.В.,судді Вербицької Н.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 на рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року у справі за позовом ОСОБА_1 до ІНФОРМАЦІЯ_1 про визнання дій протиправними та зобов`язання вчинити певні дії,-
В С Т А Н О В И В:
У серпні 2025 року ОСОБА_1 (далі позивач) звернулося до суду з позовом до ІНФОРМАЦІЯ_1 (далі відповідач, ІНФОРМАЦІЯ_2 ), в якому просив суд:
- визнати протиправними дії відповідача, які полягають у внесенні до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Реєстр) даних про порушення правил військового обліку позивачем;
- зобов`язати відповідача привести у відповідність дані у Єдиному державному реєстрі призовників, військовозобов`язаних та резервістів відносно позивача шляхом виключення з Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів даних про порушення правил військового обліку позивача.
В обґрунтування позовних вимог позивач вказував, що він перебуває на військовому обліку у відповідача. Після оновлення 20.06.2025 року свого електронного військово-облікового документа він дізнався про нібито порушення ним правил військового обліку. Листом від 30.07.2025 року №13/12039 відповідач повідомив, що 17.01.2025 року позивач не прибув до ІНФОРМАЦІЯ_3 за повісткою. Позивач наголосив на тому, що оскільки він не притягався до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративних правопорушень, передбачених статтями 210 і 210-1 КУпАП, тому відповідно Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» не було правових підстав для внесення до Реєстру відомостей про порушення ним правил військового обліку.
Рішенням Миколаївського окружного адміністративного суду від 26.09.2025 року позовні вимоги задоволено повністю.
Дану справу було розглянуто судом першої інстанції в порядку письмового провадження за правилами спрощеного позовного провадження.
Не погоджуючись із зазначеним судовим рішенням, ІНФОРМАЦІЯ_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, просить рішення суду першої інстанції скасувати та ухвалити нову постанову, якою відмовити у задоволенні позовних вимог.
Сторони у справі в судове засідання не з`явились, про дату, час та місце розгляду справи повідомлені належним чином.
Враховуючи те, що особи, що беруть участь у справі, про дату, час і місце судового розгляду були сповіщені належним чино, в судове засідання не з`явились, беручи до уваги, що в матеріалах справи достатньо письмових доказів для правильного вирішення апеляційної скарги, а особиста участь сторін в судовому засіданні не обов`язкова, колегія суддів у відповідності до ч.2 ст.313 КАС України визнала можливим проводити апеляційний розгляд справи за відсутності сторін.
Заслухавши суддю-доповідача, переглянувши справу за наявними в ній доказами, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
З матеріалів справи вбачається та судом першої інстанції встановлено, що відповідно до даних облікової картки позивача № НОМЕР_1 він перебуває на військовому обліку військовозобов`язаних у відповідача.
Згідно з даними, сформованими 20.06.2025 року через мобільний застосунок «РЕЗЕРВ+», позивач є військовозобов`язаним з відміткою «Порушення правил військового обліку».
18.07.2025 року представниця позивача звернулася до відповідача з адвокатським запитом про надання інформації щодо причин внесення до Реєстру відомостей про порушення позивачем правил військового обліку.
Листом від 30.07.2025 року №13/12039 відповідач повідомив представницю позивача про те, що позивач не прибув вчасно за повісткою, а тому відповідна інформація про порушення правил військового обліку була направлена в органи Національної поліції України. Протокол стосовно позивача не складався, постанова не виносилась.
Крім цього у відзиві на позовну заяву відповідач зазначив, що відмітки про «Порушення правил військового обліку» в мобільному застосунку «РЕЗЕРВ+» є системним відображенням відповідного звернення відповідача до органів Національної поліції, зокрема для того, щоб і військовозобов`язаний, побачивши зазначене, міг особисто прибути до ТЦК та СП де перебуває на військовому обліку для з`ясування обставин та надання доказів відсутності підстав для притягнення до адміністративної відповідальності у разі наявності таких.
Задовольняючи позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем було внесено до Реєстру недостовірні персональні дані про позивача, чим порушено вимоги ч.2 ст.6 Закону України «Про захист персональних даних» та статей 6, 7 і 10 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».
Перевіряючи висновки суду першої інстанції по суті спору, доводи апеляційної скарги та заперечень на апеляційну скаргу, колегія суддів зазначає таке.
Відповідно до ч.1 ст.6 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» до Реєстру вносяться, обробляються та зберігаються в базі даних Реєстру такі відомості:
1) персональні дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів;
2) службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Відповідно до абзацу 10 ст.2 Закону України «Про захист персональних даних» персональні дані відомості чи сукупність відомостей про фізичну особу, яка ідентифікована або може бути конкретно ідентифікована.
Отож відомості про порушення військовозобов`язаним правил військового обліку відносяться до персональних даних.
Відповідно до ч.1 ст.8 Закону України «Про захист персональних даних» особисті немайнові права на персональні дані, які має кожна фізична особа, є невід`ємними і непорушними.
Згідно з п.6 ч.2 ст.8 Закону України «Про захист персональних даних» суб`єкт персональних даних має право пред`являти вмотивовану вимогу щодо зміни або знищення своїх персональних даних будь-яким володільцем та розпорядником персональних даних, якщо ці дані обробляються незаконного чи є недостовірними.
Статтею 276 Цивільного кодексу України встановлено, що орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування, фізична особа або юридична особа, рішеннями, діями або бездіяльністю яких порушено особисте немайнове право фізичної особи, зобов`язані вчинити необхідні дії для його негайного поновлення.
Якщо дії, необхідні для негайного поновлення порушеного особистого немайнового права фізичної особи, не вчиняються, суд може постановити рішення щодо поновлення порушеного права, а також відшкодування моральної шкоди, завданої його порушенням.
Відповідно до пункту 8 частини другої статті 8 Закону України «Про персональні дані» суб`єкт персональних даних має право звертатися із скаргами на обробку своїх персональних даних до Уповноваженого або до суду.
Володільці чи розпорядники персональних даних зобов`язані вносити зміни до персональних даних також за зверненням інших суб`єктів відносин, пов`язаних із персональними даними, якщо на це є згода суб`єкта персональних даних чи відповідна зміна здійснюється згідно з приписом Уповноваженого або визначених ним посадових осіб секретаріату Уповноваженого чи за рішенням суду, що набрало законної сили (частина друга статті 20 Закону України «Про захист персональних даних»).
Таким чином, позовні вимоги про внесення змін до Реєстру стосовно позивача шляхом виключення даних про порушення ним правил військового обліку підлягають судовому захисту.
Відповідно до абзацу 1 ч.4 ст.2 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» порядок проходження військової служби, права та обов`язки військовослужбовців визначаються цим та іншими законами, відповідними положеннями про проходження військової служби, що затверджуються Президентом України, та іншими нормативно-правовими актами.
Частиною 3 ст.33 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» встановлено, що військовий облік усіх призовників, військовозобов`язаних та резервістів ведеться за місцем їх проживання і відповідно до обсягу та деталізації поділяється на персонально-якісний, персонально-первинний та персональний.
Згідно з ч.1 ст.34 Закону України «Про військовий обов`язок і військову службу» персонально-якісний облік призовників, військовозобов`язаних та резервістів передбачає облік відомостей (персональних та службових даних) стосовно призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які узагальнюються в облікових документах та вносяться до Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів. Ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів покладається на відповідні районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки.
Відповідно до ст.1 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів (далі Реєстр) інформаційно-комунікаційна система, призначена для збирання, зберігання, обробки та використання даних про призовників, військовозобов`язаних та резервістів, створена для забезпечення військового обліку громадян України.
Частинами 8 та 9 ст.5 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» встановлено, що органами ведення Реєстру є районні (об`єднані районні), міські (районні у місті, об`єднані міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, Центральне управління Служби безпеки України та регіональні органи Служби безпеки України, відповідні підрозділи розвідувальних органів України.
Органи ведення Реєстру забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних.
Згідно з ч.1 ст.14 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» ведення Реєстру включає:
1) внесення запису про призовників, військовозобов`язаних та резервістів до бази даних Реєстру для взяття на облік або при відновленні на військовому обліку з перевіркою відповідності персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів існуючим обліковим даним;
2) внесення змін до персональних та службових даних призовників, військовозобов`язаних, резервістів на підставі відомостей органів виконавчої влади, інших державних органів, органів влади Автономної Республіки Крим, органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, закладів освіти незалежно від підпорядкування і форми власності, а також відомостей, що подаються органу ведення Реєстру призовниками, військовозобов`язаними, резервістами;
3) знищення повторного запису Реєстру в разі його виявлення.
Відповідно до абзацу 21 п.79 Порядку організації та ведення військового обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.12.2022 року №1487, районні (міські) територіальні центри комплектування та соціальної підтримки виконують функції з ведення Єдиного державного реєстру призовників, військовозобов`язаних та резервістів.
Абзацом 18 п.11 Положення про територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 23.02.2022 року №154, встановлено, що районні територіальні центри комплектування та соціальної підтримки, крім функцій, зазначених у пункті 9 цього положення забезпечують ведення Реєстру та актуалізацію його бази даних відповідно до законодавства та в порядку, визначеному Міноборони.
Отже, до компетенції районних (міських) територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки належить ведення персонально-якісного обліку призовників, військовозобов`язаних та резервістів, які проживають на відповідній території, та внесення відповідних відомостей про них до Реєстру.
Відповідно до ч.1 ст.10 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» держатель та адміністратори Реєстру, органи адміністрування та ведення Реєстру під час ведення Реєстру забезпечують його захист, зокрема захист цілісності бази даних Реєстру, його апаратного та програмного забезпечення, достовірності даних Реєстру, захист від несанкціонованого доступу, незаконного використання, незаконного копіювання, спотворення, знищення даних Реєстру, безпеку персональних даних, відповідно до цього Закону, законів України «Про захист інформації в інформаційно-комунікаційних системах», «Про захист персональних даних» та міжнародних договорів у сфері захисту інформації, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.
Частиною 2 ст.6 Закону України «Про захист персональних даних» встановлено, що персональні дані мають бути точними, достовірними та оновлюватися в міру потреби, визначеної метою їх обробки.
Відповідно до ч.3 ст.12 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» персональні та службові дані призовників, військовозобов`язаних та резервістів вносяться до бази даних Реєстру у формі запису сукупності всіх даних призовників, військовозобов`язаних та резервістів, передбачених статтями 7 і 8 цього Закону.
Статтею 7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» визначено виключний перелік персональних даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста, які можуть бути внесені в Реєстр, а статтею 8 вказаного закону службових даних призовника, військовозобов`язаного та резервіста.
Зокрема, п.20-1 ч.1 ст.7 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» передбачено внесення до Реєстру відомостей про притягнення призовника, військовозобов`язаного та резервіста до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 2101 Кодексу України про адміністративні правопорушення (дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення).
Враховуючи наведене та погоджуючись з судом першої інстанції, колегія суддів вважає, що будь-яких інших відомостей щодо порушення призовником, військовозобов`язаним та резервістом дотримання правил військового обліку, що підлягають внесенню до Реєстру, статтями 7 і 8 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів» не передбачено.
У військово-обліковому документі, що сформований через мобільний застосунок «РЕЗЕРВ+», відомості про порушення призовником, військовозобов`язаним і резервістом правил військового обліку, зокрема шляхом розміщення інформації про розшук особи територіальним центром комплектування та соціальної підтримки, можуть відображатися лише в тому випадку, коли до Реєстру стосовно відповідної особи введено дані про її притягнення до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, а саме: дата, номер, короткий зміст протоколу та/або постанови про адміністративне правопорушення.
Згідно з даними, сформованими 20.06.2025 року через мобільний застосунок «РЕЗЕРВ+», позивач є військовозобов`язаним, придатний до військової служби з відміткою «Порушення правил військового обліку».
Як вже зазначалось вище, у листі від 30.07.2025 року №13/12039 відповідач зазначив, що позивач не прибув за повісткою, а тому відповідна інформація про порушення правил військового обліку була направлена в органи Національної поліції України. Протокол стосовно позивача не складався, постанова не виносилась.
Судом першої інстанції було вірно встановлено, що в обліковій картці позивача відсутні відомості про дату, номер, короткий зміст протоколу та / або постанови про адміністративне правопорушення за статтями 210, 210-1 КУпАП стосовно позивача. До неї внесено інформація про подання від 27.01.2025 року №Е1177218 щодо неприбуття позивача 27.01.2025 року за повісткою до ІНФОРМАЦІЯ_3 .
Враховуючи наведені норми та обставини справи, з матеріалів справи вбачається, що відповідачем до Реєстру було внесено дані про притягнення позивача до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, без складення відповідного протоколу та / або постанови про адміністративне правопорушення.
Відповідач такі обставини не спростовує.
Таким чином, відповідачем протиправно внесено до Реєстру недостовірні персональні дані про позивача, чим порушено вимоги ч.2 ст.6 Закону України «Про захист персональних даних» та вимоги статей 6, 7 і 10 Закону України «Про Єдиний державний реєстр призовників, військовозобов`язаних та резервістів».
Також суд першої інстанції правильно відмітив, що сам факт недотримання позивачем правил військового обліку (непроходження у встановлені строки ВЛК, повідомлення недостовірних даних про місце свого фактичного проживання тощо) без складання протоколу та / або постанови про вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого статтями 210, 210-1 КУпАП, не є підставою для введення до Реєстру відповідних відомостей.
За таких обставин, колегія суддів робить висновок про обґрунтованість позовних вимог та необхідність їх задовольнити.
Таким чином, доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції про задоволення позову, а тому підстав для задоволення апеляційної скарги відповідача та скасування рішення суду першої інстанції колегія суддів не вбачає.
Відповідно до ст.242 КАС України, судове рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених такими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.
Таким чином, апеляційний суд вважає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи, та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, внаслідок чого апеляційна скарга залишається без задоволення, а оскаржуване судове рішення суду першої інстанції - без змін.
Керуючись ст.311, ст.315, ст.316, ст.321, ст.322. ст.325, ст.328 КАС України апеляційний суд, -
П О С Т А Н О В И В:
Апеляційну скаргу ІНФОРМАЦІЯ_1 - залишити без задоволення, а рішення Миколаївського окружного адміністративного суду від 26 вересня 2025 року - залишити без змін.
Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення з підстав, передбачених ст.328 КАС України.
Суддя-доповідач К.В. КравченкоСудді О.В. Джабурія  Н.В. Вербицька